ДЗЕНЬ, виг. Уживається як присудок за знач. дзе́нькати. Туп, туп ніженьками! Дзень, дзень підківками! (Сл. Гр.); В густоліссі коло гатки Бурундук будує хатку.. Цілий день, цілий день Тільки й чути — «дзень!» та «дзень!» (Стельмах, Колосок.., 1959, 46). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 266.... смотреть
виг. Уживається як присудок за знач. дзенькати.
ДЗЕНЬ, динь, тень, звукоподражат. звону, бряку, и пр. стекла. Дзень, дзень на петров день, стукочет брякочет, а в зазимье с поля уходит? коса.
Дзень; дзень-дзе́нь, виг.
виг. Уживається як присудок за знач. дзенькати.
дзень вигук незмінювана словникова одиниця
дзеньм. (род. дня)день
деньднинаднинудоба
lat. deneдень
День